Певні зміни на поверхні шкіри викликають у людей страх та відчуття невідомості. Адже не маючи медичної освіти, практично неможливо відрізнити одне дерматологічне захворювання від іншого. Досить часто патології мають схожі прояви та навіть лікування. Саме тому необхідно одразу звернутись до лікаря-дерматолога для встановлення діагнозу та підбору лікування.

Що таке дерматит?

Термін «дерматит» у широкому значенні позначає запалення шкіри. Тому в медицині цим словом називають певні прояви на шкірі, що виникають внаслідок дії різноманітних речовин. Дерматит є косметичною проблемою, а також викликає такий неприємний симптом як свербіж, що значно погіршує якість життя людини.

Які виділяють різновиди дерматитів?

Досить часто постановка точного діагнозу викликає труднощі, адже існує досить багато різновидів дерматитів, які схожі між собою клінічно:

• Контактний. Виникає при безпосередньому контакті з алергенами або із подразнювальними речовинами.
• Атопічний. Є хронічним запальним захворюванням зі складним патогенезом, має зв’язок із генетичною схильністю та впливом факторів зовнішнього середовища.
• Себорейний. Виникає на тих ділянках шкіри, де є велика кількість сальних залоз (обличчя, волосиста частина голови). 
• Нумулярний. Характеризується дискоїдними або монетоподібними ураженнями.
• Застійний. Запалення шкіри гомілок, що виникає на фоні хронічного набряку.
• Дерматит кистей та стоп. Може виникати внаслідок контактного подразнення, але вражає лише кисті та стопи.
• Простий хронічний лишай. Хронічна патологія, яка викликається постійним тертям шкіри та подряпинами.

За причинами виникнення виділяють також травматичний, медикаментозний, термічний, рентгенівський, паразитарний та інші типи дерматиту.

Причини виникнення дерматиту 

Дерматити виникають внаслідок безпосереднього контакту із певними речовинами або ж алергенами. Наприклад, контактний дерматит може з’являтись в результаті дії хімічних речовин (кислот, лугів), мила (детергенти, абразивні речовини), рослин (пуансетія), певних рідин організму на постійній основі (сеча, слина, піт).

Виділяють також професійний контактний дерматит, який пов’язаний із діяльністю людини на роботі та регулярним впливом на її шкіру певних речовин. В такому випадку пацієнтам рекомендують змінити роботу, адже уникнення тригера одразу позбавляє від проблеми.

Певні фактори, так звані тригери, можуть провокувати появу та посилення симптомів. До них відносяться занадто часте купання, використання відлущувального мила, підвищене потовиділення, одяг із грубої тканини, а також колонізація шкіри золотистим стафілококом.

Як проявляється дерматит?

Симптоми різних типів дерматиту схожі між собою. Тому виділяють певні клінічні прояви, що характерні для цього захворювання:

• Еритема. Це почервоніння, яке виникає внаслідок запалення і збільшення кровотоку певної ділянки.
• Потовщення шкіри. Є результатом набряку та появи інфільтрату в епідермісі.
• Лущення. Внаслідок гіперкератозу епідермісу – збільшення кількості клітин.
• Свербіж. Виникає через виділення гістаміну.
• Вторинні елементи. Це ерозії, кірки, ліхеніфікації, а також приєднання інфекції внаслідок розчухування.

Наприклад, атопічний дерматит зазвичай проявляється ще у грудному віці. Пошкодження можуть розташовуватись на різних ділянках шкіри, але частіше всього на обличчі, волосистій частині голови, шиї, розгинальних поверхнях кінцівок.

Діагностика дерматиту

Для постановки діагнозу достатньо консультації дерматолога та огляду поверхні шкіри. В процесі спілкування з пацієнтом лікар обов’язково збирає анамнез. Важливим є те, чи були подібні випадки в сім’ї, чи мала людина контакт з новими речовинами, чи немає в неї сезонної алергії на певні рослини.

Якщо відсутній ефект від лікування та не вдається визначити подразнювальний фактор, в процесі діагностики можуть використовувати так звану шкірно-алергічну пробу. При цьому на шкіру наносять пластирі, які містять певну дозу стандартних алергенів. Їх залишають на 48 годин, а потім знімають та оцінюють зміни на шкіри. 

Лікування дерматиту

Головними цілями терапії дерматиту є досягнення клінічної ремісії, зменшення свербіння, профілактика важких форм та покращення загальної якості життя. Для досягнення таких ефектів важливо дотримуватись принципів регулярності та комплексного підходу.

Особливості харчування та способу життя 

Дерматит – це захворювання, яке потребує від людини уважного ставлення до себе на все подальше життя. Дотримуючись певних рекомендацій, можна уникнути частих загострень та покращити свій стан. Важливими є наступні із них:

• Створювати правильний мікроклімат в будинку з оптимальною температурою повітря та вологістю.
• Вибирати одяг із натуральних матеріалів (льон, бавовна, бамбук). Окрім цього, одяг має бути вільним, не призводити до натирання.
• Прати речі необхідно без агресивних мийних засобів та пральних порошків.
• Варто коротко обрізати нігті, щоб запобігати пошкодженню шкіри під час розчухування.
• Необхідно уникати перебування на відкритому повітрі в період найбільшої сонячної активності, а також наносити сонцезахисний крем.
• Відвідувати басейн можна, але слід обходити стороною ті заклади, де для знезараження води використовують хлор.

При дерматитах, які мають алергічну етіологію, необхідно дотримуватись принципів правильного харчування. Рекомендується зменшити вживання кави та спиртних напоїв, а також глютену і цукру. Треба виключити із раціону продукти-алергени – шоколад, цитрусові, горіхи, екзотичні фрукти, яйці, червону рибу.

Місцеві засоби 

Зволожувальні та пом’якшувальні засоби (емолієнти) мають застосовуватись як в періоди загострень, так і в ремісію. Вони відновлюють цілісність епідермісу та покращують бар’єрну функцію шкіри. Особливості використання:

• Наносити на шкіру не менше 2 разів на день або навіть кожні 3 години.
• Особливу увагу приділяти ділянкам обличчя та рук.
• Застосовувати достатню кількість засобу та дотримуватись правильної техніки нанесення.
• Після використання емолієнту інші препарати наносити не раніше, ніж через 30 хвилин.

Основним методом лікування дерматитів є застосування кремів та мазей, що містять глюкокортикостероїди, 2-3 рази на добу.

Методом місцевого лікування є також фототерапія. Це дія ультрафіолетового випромінювання на вражені ділянки шкіри. Для проведення такої процедури можна відвідувати медичний заклад або ж придбати пристрій для домашнього використання.

Системне лікування 

Окрім місцевої терапії, для боротьби із дерматитом застосовують засоби системної дії. Це протиалергічні, протизапальні препарати, глюкокортикостероїди, імунодепресанти, біологічні агенти. Призначати такі препарати може лише лікар. Тому, щоб не нашкодити своєму здоров’ю, не варто займатись самолікуванням.

Профілактика дерматиту

Деякі види запалення шкіри виникають з дитинства, тому для їх попередження у малюка, саме матері необхідно дотримуватись певних рекомендацій:

• Під час вагітності виключити куріння та уникати пасивного куріння.
• Збалансовано харчуватись.
• Не приймати медикаменти без погодження із лікарем.
• Годувати грудьми мінімум до 6-місячного віку.
• Правильно доглядати за шкірою малюка.

Якщо ж у дитини чи дорослої людини вже виник дерматит, то необхідно приділяти увагу вторинній профілактиці, яка направлена на запобігання загостренням захворювання. Її принципи включають:

• Виключення куріння.
• Зменшення алергенного навантаження у вигляді домашнього пилу та кліщів у ньому.
• Раціональне харчування з униканням алергенів.
• Правильний догляд за шкірою та лікування загострень. 
• Дозоване перебування на сонці.
• Підбір одягу із натуральних тканин.

Важливо слідкувати за тим, щоб шкіра завжди була достатньо зволоженою. Для цього слід використовувати спеціальні гелі для душу, креми-емолієнти та інші косметичні засоби.

Які ускладнення може мати дерматит?

Ускладненням є приєднання вторинної бактеріальної інфекції (стрептокок чи стафілокок), в результаті чого симптоми посилюються, а також може виникати флегмона – розлите гнійне запалення.

Досить рідко зустрічається таке ускладнення, як еритродермія – це еритема, що вкриває понад 70% поверхні тіла.

Чому не можна розчухувати ділянки ураження шкіри?

Існує так зване замкнуте коло, при якому уражені дерматитом ділянки шкіри не можуть загоїтись через постійне їх розчухування. Але хворим дуже важко контролювати це бажання, адже вони постійно відчувають свербіж. Контролювати цей симптом допоможуть кортикостероїди та антигістамінні препарати місцевого застосування.

Як лікувати себорейний дерматит?

Себорейний дерматит частіше всього вражає шкіру волосистої частини голови, тому лікування обов’язково включає миття волосся протигрибковими шампунями мінімум 2 рази на тиждень. Корисними можуть бути кератолітичні шампуні, які містять саліцилову кислоту, сульфід селену та інші речовини.

Чи можна робити лазерну епіляцію при наявності дерматиту?

Абсолютними протипоказаннями до лазерної епіляції є атопічний дерматит та псоріаз. Але загострення хронічних дерматитів належить до відносних протипоказань. Саме тому рішення про можливість лазерної епіляції повинно прийматись індивідуально в кожному випадку. 

Як доглядати за шкірою в період ремісії?

Навіть якщо гострі прояви дерматиту позаду, шкіра все одно потребує особливого догляду. Це необхідно для того, щоб попередити загострення хвороби. Стан шкіри підтримають креми-емолієнти, які насичують її вологою, покращують її бар’єрну функцію. В період ремісії можна зменшити кількість засобів, але ні в якому разі не забувати про них повністю.

Де купити препарати від дерматиту ?

Наш інтернет магазин пропонує величезний вибір препаратів від дерматиту